Стартапи змінюють ринок і працюють в умовах жорсткої конкуренції. Копіювання ідеї та способів її реалізації — головна загроза, від якої можна захиститися законним шляхом. Завдяки юридичному супроводу можна сформувати стратегію захисту інтелектуальної власності стартапів.
Яким стартапам потрібен захист інтелектуальної власності
Стартапи використовують різні підходи до організації бізнес-процесів і масштабування, а також мають різні цілі. Одні розв’язують соціальні чи екологічні проблеми, інші — обслуговують локальний ринок або вузьку нішу, досліджують нові технології чи забезпечують швидке зростання економіки. Зазвичай стартапи з’являються в напрямах, що «дивляться» у майбутнє.
Попри різні галузі економіки й застосовані підходи, їх об’єднує інноваційність ідей. За ними стоїть одна людина чи команда, яка може захистити свої права на продукт у межах чинного законодавства. Розглянемо конкретні приклади стартапів, яким потрібен захист інтелектуальної власності:
- IT-стартапи — від сервісів на кшталт Uber до криптовалютних платформ;
- SaaS-сервіси — хмарний софт, доступний користувачам без інсталяції на ПК;
- AI-сервіси — різні інструменти з інтеграцією штучного інтелекту;
- медичні й biotech-стартапи;
- пристрої та програмне забезпечення для IoT;
- проєкти у сфері доповненої та віртуальної реальності AR/VR;
- продукти у сфері e-commerce і маркетплейси;
- технології енергозбереження в GreenTech та EnergyTech тощо.
Захист інтелектуальної власності критично важливий для зазначених стартапів. Наявність торговельної марки, патенту та підтвердження авторських прав дає конкурентну перевагу, підвищує довіру клієнтів і допомагає залучати інвестиції.
Нормативна база щодо захисту інтелектуальної власності стартапів
Згідно із законодавством України, засновники стартапу керуються такою нормативно-правовою базою:
- Цивільний кодекс України регулює загальні положення про зобов’язання, майнові права й договірні відносини. Він закладає основні принципи захисту прав інтелектуальної власності та укладення договорів.
- Закон «Про авторське право і суміжні права» визначає об’єкти й умови охорони текстів, програм, музики та інших результатів творчої діяльності, що є інтелектуальною власністю.
- Закон «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» установлює процедуру реєстрації та захисту торговельних марок (ТМ), порядок отримання свідоцтва на ТМ і правові наслідки її реєстрації.
- Податковий кодекс України визначає правила обліку й оподаткування, передбачає спеціальні пільгові режими. Знання вимог Державної податкової служби України дає розуміння, коли доцільно переходити на загальну систему або реєструватися платником ПДВ.
Окрім реєстрації прав інтелектуальної власності, стартапам потрібно використовувати й інші нормативно-правові документи для захисту комерційної таємниці та врегулювання корпоративних питань, зокрема розподілу прав між засновниками й працівниками. З допомогою юриста можна розробити комплексну стратегію захисту інтелектуальної власності з огляду на специфіку конкретного стартапу.
Основні кроки захисту інтелектуальної власності для стартапів
Антон Шухнін, адвокат і кандидат юридичних наук, пропонує покроковий гайд із захисту інтелектуальної власності для стартапів.
Реєстрація торговельної марки
Забезпечує юридичний захист назви, логотипа, слогана чи будь-якого іншого елемента, що ідентифікує компанію. Спершу проводиться перевірка на унікальність позначення, після чого ТМ реєструють у всіх країнах, де працюватиме компанія.
Отримання патенту
Надає право використовувати певну технологію, винахід, корисну модель або іншу розробку впродовж визначеного строку. Захищає від копіювання конкурентами та дає змогу отримувати додатковий дохід у результаті передачі прав на використання запатентованої розробки за ліцензійним договором.
Реєстрація графічних елементів як промислових зразків
Потрібна для захисту унікальних візуальних елементів (дизайну інтерфейсу, форми кнопок, макета застосунків тощо).
Захист авторських прав
Надає виключне право на використання, модифікацію, поширення об’єктів програмного забезпечення (коду, текстів, графічних елементів, баз даних, дизайну інтерфейсів тощо). Потрібно укласти угоди з розробниками й підрядниками щодо передачі прав на програмні продукти.
Необхідно також регулярно оновлювати угоди про авторське право з огляду на зміни в проєкті, закріпити у внутрішній політиці компанії правила користування та доступу до технологій і методів реалізації продукту стартапу.
Укладання угоди про нерозголошення конфіденційної інформації
Захищає ключову інформацію стартапу: бізнес-модель, технічні деталі, маркетингові стратегії тощо. Угоду укладають зі співробітниками, підрядниками, партнерами й інвесторами, щоб убезпечити розробку та запобігти витоку інформації.
Укладання положення про комерційну таємницю
Визначає особливо цінну інформацію, заходи її захисту та відповідальність за розголошення. Це положення належить до внутрішніх нормативних актів компанії. Воно обов’язково потрібне, якщо розробку стартапу не можна запатентувати.
Перед підписанням документа потрібно обмежити доступ до критично важливої інформації завдяки багаторівневому захисту даних. Для цього необхідно визначити коло осіб, що мають доступ до конфіденційної інформації, застосувати двофакторну автентифікацію, розробити навчання для співробітників з безпеки даних і надалі перевіряти їх на знання сформованих правил тощо.
Захист персональних даних
Треба адаптувати договори, політику конфіденційності, ліцензійні угоди, умови користування та інші документі згідно з вимогами до захисту персональних даних. Необхідно також отримати відповідні дозволи на створення внутрішніх процедур для оброблення і зберігання даних.
Юридичний супровід допомагає захистити стартап від помилок і конфліктів. Правильно оформлена інтелектуальна власність спрощує вихід на міжнародні ринки та підвищує цінність компанії під час переговорів з інвесторами. Щоб отримати консультацію адвоката щодо захисту інтелектуальної власності стартапів, телефонуйте за вказаним на сайті номером.